freya_victoria: (Default)
[personal profile] freya_victoria
Ось я і закінчила цю титанічну працю :) Мабуть, це найстаріший текст, який я коли-небудь перекладала... І це було нелегко, перекладати з чеської початка 19 століття.
Будь-які співпадіння з подіями та персонажами українського сьогодення НЕвипадкові :) 


Йозеф Юнгманн (1773-1847) - один з провідних діячів чеського відродження. В ті часи Чехія входила до складу Австро-Угорської імперії, яка впроваджувала асиміляційну політику германізації. Наприкінці 18-го століття чеська мова була під загрозою зникнення - міські мешканці вже її не знали, розмовляли лише німецькою. Юнгманн та його соратники почали боротьбу за відродження чеської мови, літератури і культури - та виграли її.

В “Двох розмовах про мову чеську”, вперше надрукованних в 1806 році, Юнгманн відстоював необхідність повернутися до мови предків.

В “Розмові першій” Даніель Адам з Велеславина, чеський письменник 16 століття, що колись кодифікував так звану “гуманістичну” чеську мову, зустрічається в потойбічному світі зі своїм новприбулим співвітчизником, чехом початку 19-го століття.


Йозеф Юнгманн "Дві розмови про мову чеську"
"Розмова перша"


Дійові особи: Адам із Велеславіна, Чех та Німець

Адам із Велеславіна
Дозволь мені, Міносе, перемовитись з цим прибульцем. Ви, пане, мабуть, говорите чеською?

Чех
Тобре, пан, я мав, як був хлоптсем, няню, а вона була шешка.

Адам із Велеславіна
Радісно та втішно серцю моєму, коли бачу, що й до чужих земель мова моя мила дійшла. Ви ж, певно, німець. Звідки, перепрошую, родом?

Чех
Нє, нє, пан, я є шех, і в Шехії наротив.

Адам із Велеславіна
Тобто ви ціле своє життя прожили на чужині... А де ж, мій милий, ви спромоглися навчитися мові чеській?

Чех
Я все моє шиття не покидав границь Шехії. Я в Прасі наротив, в Прасі шив і в Прасі помер.

Адам із Велеславіна
Боже милий! Як це можливо: чех, пражанин, а так погано розмовляє рідною мовою?

Чех
Рідним язиком я розмуфляю тобре.

Адам із Велеславіна
На жаль, не дуже. Хіба що ви (крий боже!) до якоїсь іншої мови звичні...

Чех
Мой родной язик є німецький.

Адам із Велеславіна
Зрозуміло. Ви, мабуть, син якогось німецького ремісника, що їм предки наші виділили Поржич, чи, мабуть, якогось німця, що приїхав до Чехії нещодавно. А німці завжди мали цю ваду: охоче до Чехії приїжджали, але неохоче звикали до чеської мови. Мабуть, ви мало спілкувалися з чехами?

Чех
Кашу ш фам, що я з Праги. Немає шодного кафе у Прасі, де я б не був, як фдома, шодного залу, де я б не фортанцював, шодного театру чи костьолу, що я не посіщав. Я тобре табак курив, тобре більярд грав, бенкетуфав і фехтуфав , і фсе робив, що належить культурному чєловєку, краще, ніж другіє кавалери.

Адам із Велеславіна
А звідки взялася ця страшенна невмілість у власній мові?

Чех:
Я фам казаф, я говорю по-німецькі; хто має чисте тіло та добре пальто на тілі, тому по-шеськи розмовляти ганьба.

Адам із Велеславіна
Ой, лишенько! Чеською розмовляти ганьба! мовою, що нею цілим королівством керують, що нею від краю до краю рідної землі слово Боже проповідують та благовістять, що нею мистецтво промовляє та серця чеські до чеснот та героїзму надихає! Що ти брешеш, ніби ти чех? І по очах, і по вбранню видно, що ти є німець! Може, ти шваб?

Чех
Шваб або шех! яка різниця, ми адін народ. Але я шех, і Минос до шехів мене відправив.

Адам із Велеславіна
О нащадку, що зрадив своїх предків! Якщо ти в кав'ярнях, поки з тими чужинцями кублився, так німецьким духом пропахнув, то був здатний та спроможний гарненько в школі чеську вивчити. Чи ти до школи не ходив?

Чех
Про цю справу я краще промовчу. Бачте, пане, я ж філософ[1]. Я також вивчив всю юриспруденцію. Можу показати свій півфунтовий атестат з наїлучшими оцінками.

Адам із Велеславіна
Адже Павел Крістіан з Колдіна[2], видатний канцлер, звісно, не останній письменник. Чому ж ви його міське право не читали? То мали б можливість добре вивчити чеську.

Чех
Я читати по-шеськи не вмію, мені це було непотрібно.

Адам із Велеславіна
Що я чую? Чи насправді нині в Чехії можна вивчити всю філософію і все право, а чеською навіть читати не вміти? Не читати, як я на це сподівався, твори тих шляхетних людей, котрі свої статки та животи поклали на вдосконалення своєї мови? Не читати Конача, Веленського, Гаєка і мого милого Коціна, або того добродушного Коменського[3], чия слава і до нас дійшла? А як щодо Адама з Велеславіна? Скажи, читав такого?

Чех
Боже мій! Якесь шеське сєло! В жизні не слишав! Але мені касали, що всі ті шеські книжки - дурниці, не можна й порівнювати їх з великою німецькою літературою.

Адам із Велеславіна
Годі! Те, що писали в мої часи, то не було дурницями; були то сповнені благочестя та майстерності твори, коштовні каміння, в яких правдива побожність поєднувалась з чарівною та милою моєму віку вишуканістю, були то зерна правди без плевелів лукавості, золото чеснотливих звичаїв без сміття легковажності. Хоча німці за нашого часу з великим зусиллям над цим працювали, проте все це неправда і брехня, щоб тією своєю гавкаючою та хрюкаючою мовою спромоглися написати таке, що могло б перевершити нашу милозвучну мову! Га! скажи мені, чи насправді німці мають таку перевагу над нашими найкращими творами?

Німець
Правду мовив прибулець цей, бо він, як бачу, правдивий образ сучасних чехів, котрі нічого не знають так погано, як чеську. Те пророцтво, що вийшло з-під твого пера, майже справдилося в цю добу: колись на мосту празьким радше можна буде зустріти оленя з золотими рогами, ніж чеха. Не так німці; ваші мали б брати з них приклад. Тому вже шістдесят років, як наші почали мову свою старанно плекати, шліфують її, обточують та полірують, щоб могла вона зрівнятися з будь-якою світовою мовою у багатстві та досконалості. Невдовзі розцвів золотий вік німецької, в його солодкий запах закохалися і ваші, особливо тому, що з власного дерева, яке могло принести подібні квітки, власноруч обірвали бруньки. Майже два століття позбавляються вони від всього чеського; спаливши старі книжки предків своїх, нових не написали; звичаї, вбрання, а нині й мову батьківську змінили, або принаймні намагаються змінити. Словом, приїхавши до них, сказав би, що це не чехи, а з французів та німців складений народ; знатніші - з французів, простіші - з німців, і всі, якщо ще й не перекинулися, але мріють про це. Чому завгодно навчаться радше, ніж мові предків своїх!

Адам із Велеславіна
Припини, заради Бога! припини! слова твої - наче гострий меч!

Німець
Бачу в тобі старого чеха, одного з тих, котрі за мову свою та державу покладали статки свої та животи, для яких звання чеха було найжаданішою похвалою, котрі були грізними оборонцями прав, подивом для заздрісних народів, лампадами, палаючими посеред вихра. Однак згасли ті лампади, подив сусідів змінився на пересуди та зверхність, спочили грізні оборонці прав. Час, Даніелю, час, він є всього даритель і всього руйнівник, перед ним міста, землі, народи і світи проходять і уходять назавжди - і ймення чеське, якщо тільки чехи не зуміють подолати долю, скоро, скоро вже покриє він землею навіки.

Адам із Велеславіна
Ах, суворий Божий суде! Горе мені, що не можна померти вдруге, що така ганьба потомків нагірчила мої єлисейські радощі! Піду я туди, де не бачитиму, як приходять ці шибеники, і розмовами з вірними патріотами про те, що було, вгамую свій смуток через те, що є нині.

Німець
Не журись, Даніелю, ваші дні іще не скінчились. Жив народ цей, і мова його не зовсім зникла. Досі стоїть те ваше дерево, хоч і обідране, хоч і душать його зі всіх боків бур'яни, проте, здається, що пустить воно нові бруньки, достатньо сильні, щоб знов повернулася до нього втрачена молодість. Адже добрий садівник береже свій сад, і кожне деревце пестує з однаковою турботою. Повстає шляхетна родина чехів, кращі сини держави, повинні вони до своєї неньки любов в грудях чути. Ті, що піднялися до боротьби, підхоплять чеське мистецтво і витягнуть (будьте одностайні!) свою славну колись державу з пересудів і посміховиська довколишніх народів, якщо тільки (а чи можна сумніватися?) той добрий батько народів Франц до прагнень мільйонів вірних нахилить вухо своє і буде, як були колись Карл і Рудольф[4] вповні батьком слов'янам своїм!



В останньому абзаці Юнгманн висловлює сподівання на прихильність нового імператора, Франца II, який щойно зійшов на престол, до чеської мови та культури. На жаль, ці сподівання виявились марними, і германізація чехів, як і інших народів Східної Європи, чиї землі входили в імперію Габсбургів, продовжувалася, що призвело до революції 1848-го року. А чеська мова все ж таки не загинула, вона була відроджена завдяки праці та патріотизму чехів, але аж ніяк не завдяки “добрим імператорам”, а всупереч ним.



[1] Натяк на латинський вислів: "Si tacuisses, philosophus mansisses это" - "Якби ти мовчав, то залишився би філософом". А промовчати Чех вирішив про те, що чеську вже не викладали в школі в його часи.

[2] Павел Крістіан з Колдіна (1530 - 1589) - чеський правник, уклав збірник міського права королевства Чеського

[3] Олдржих Веленский з Мніхова (1495-1531) - чеський друкар, видавець та перекладач 16 столітття
Вацлав Гаєк з Лібочан (? - 1553) - священник, автор відомої "Чеської Хроніки"
Ян Коцін з Коцінету (1543 - 1610) - історик, юрист, перекладач та письменник, один з найближчих соратників Адама з Велеславіна
Ян Амос Коменський (1592 - 1670) - теолог, мислитель, письменник, видатний педагог.

[4] Карл IV Люксембурзький - легендарний та найулюбленіший король Чехії. Рудольф I Габсбург - перший король Чехії з Габсбургів. Юнгманн порівнює нового імператора Франца II з його видатними попередниками на чеському престолі.


Оригінал

 

Profile

freya_victoria: (Default)
freya_victoria

June 2017

S M T W T F S
    123
45678 910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 28th, 2017 05:23 pm
Powered by Dreamwidth Studios