freya_victoria: (Default)

Годував він її в ресторанах
Говорив про кохання в постелі
та вона його кинула все ж
бо він був надзвичайно бридливий

В неї зараз є інший коханець 
в ресторанах її не годує
про кохання у ліжку не каже
та проте він ховає обличчя
в її смак із захопленням щирим

І говорить: яка ж ти солодка!
І говорить: яка ж ти солодка!


Read more... )
freya_victoria: (Default)
Для щасливого кохання
я прийшла на світ.
Та минуло без любові
стільки довгих літ.
Ось чому я всіх прощаю
і не дорікаю
тим сухим пустелям,
по котрим блукаю.
Я лише питаю їх:
"Що за дивні квіти
ви, пустелі голі,
мріяли зростити?"
 
 
Оригінал:
freya_victoria: (Default)
 Я счастлива, что есть немного неба
и две сосны в заплаканном окне.
А уж казалось, что живого нерва,
живого нерва не было во мне!
Уже душа без пристани скорбела,
уже устала ото всех вериг.
В раскатах дня, в оркестрах децибелов
мы были словно хор глухонемых
И вдруг, о боже, после тьмы и чада,
и суеты, стремящейся к нулю, -
я слышу дождь. Он тихо плачет правду,
что я кого-то дальнего люблю.
Я слышу тишину. Запели птицы,
и люди улыбнулись проходя.
Как небо на земле, туман клубится
душистой дымкой хвои и дождя.
 
Оригінал:
Page generated Oct. 17th, 2017 07:48 am
Powered by Dreamwidth Studios